- узвичаїти
- -а́ю, -а́їш, док., перех.Зробити звичайним, широковживаним; усталити.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
узвичаїти
Смотреть что такое "узвичаїти" в других словарях:
узвичаїти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
узвичаєний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
узвичаєння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
узвичаїтися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
узвичаєння — я, с. Дія за знач. узвичаїти, узвичаїтися … Український тлумачний словник
узвичаєний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до узвичаїти. 2) у знач. прикм.Який став загальноприйнятим, звичайним, широковживаним, усталеним … Український тлумачний словник
узвичаєність — ності, ж. Абстр. ім. до узвичаєний … Український тлумачний словник
узвичаїтися — а/юся, а/їшся, док. 1) розм. Здобути навики, уміння у чому небудь; навчитися чого небудь; призвичаїтися. 2) Зробитися звичайним, набути широкого вжитку, усталитися … Український тлумачний словник
узвичаєний — [узвиеча/йеинией] м. (на) йеиному/ йеін ім, мн. йеін і … Орфоепічний словник української мови
узвичаїтися — [узвиеча/йітиес а] йус а, йіс :а, йіц :а, йац :а … Орфоепічний словник української мови
